3.27.2021

Підручники

Підручник за 5 клас » Українська мова Автор: Глазова

Підручник за 5 клас » Українська література Автор: Авраменко

Українська мова 7 клас Єрмоленко. Сичова. Жук

http://testlib.meta.ua/book/265164/view

Зарубіжна література (Ніколенко, Конєва, Орлова) 5 клас

Мета: учні мають засвоїти зміст понять честь, гідність, уміти тлумачити їх та наводити власні приклади; підвести дітей до осмислення таких проблем: чому не можна принижувати людську гідність, чому кожна людина варта поваги, як не втратити гідність; виховувати у п’ятикласників почуття гідності і честі, уміння поважати ці почуття в інших людях та бажання й уміння зберігати власну гідність.

Хід уроку

1. Організаційний момент

2. Мотивація навчальної діяльності учнів

У ч и т е л ь розповідає дітям історію із книги Роберта Т. Кіосакі про

хлопчика з бідної родини, якого зневажали мешканці маленького

містечка, і якому священик сказав: не соромся бідності, ти теж син Божий.

Хлопчик став краще навчатися і доросли став мером того містечка.

— Як ви гадаєте, чому змінилося життя хлопчика?

Д і т и можуть сказати, що хлопчик зрозумів, що він такий, як усі, усвідомив свою значимість, зрозумів, що теж гідний поваги.

У ч и т е л ь підсумовує відповіді та пояснює дітям, що в цій історії хлопчик змінив своє ставлення до себе, підняв свою самооцінку, та пояснює, що внутрішня самооцінка особистості, усвідомлення своєї суспільної значимості називається гідністю (достоїнство).

3. Робота над темою уроку

1). Оголошується тема і мета уроку.

2). Набуття практичних умінь та навичок.

У ч и т е л ь : Слова „достоїнство” та „достойний”, як і „гідність” та

„гідний”, мають спільний корінь. Чого ж насправді достойна, гідна кожна

людина?( гідна поваги, розуміння, ставлення, як до людини.)

У ч и т е л ь : Як вирозумієте вислів „Кожну людину оцінюють відповідно до того, як вона сама себе оцінює”? Чи згодні ви, що це дійсно так?

Д і т и міркують про високу та низьку самооцінку, про те, що потрібно завжди позитивно ставитися до людини, допомогти, якщо людина

недостатньо високо себе оцінює.

У ч и т е л ь : Як ви гадаєте, яка людина дійсно буде оцінюватися

оточуючими?

Д і т и : коли людина поважає себе, і ця самоповага заснована на повазі до інших.

У ч и т е л ь : Суспільство визнає достоїнства особи та засуджує те, що

аморальне. Ви – колектив, маленьке суспільство. Давайте складемо перелік якостей, які допоможуть кожному та кожній набути більшу цінність для громади, отримати високу оцінку колективу.

Ми вже знаємо, що кожна людина – це особистість зі своїм характером, звичками, інтересами. Добре, легко та безпечно жити, якщо поруч чесні, порядні люди.

Кожна людина здатна на самооцінку. Високо чи низько вона оцінює себе в конкретній ситуації, залежить від її вдачі, поведінки, обставин. У неї формується певний стандарт самооцінки – власне відчуття честі і гідності (уявлення, що є гідним чи негідним, які вчинки вона вважає моральними, а які – аморальними). Цього морального стандарту вона намагається додержувати й вимагає, щоб його додержували ті, хто її оточує. Повага до власної честі й гідності з боку інших – право кожної людини. Тож на уроці з’ясуємо, що таке гідність і честь, чому не можна принижувати людську гідність, чому кожна людина гідна поваги, як слід діяти, щоб не втратити власної гідності.

Гідність – сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості людини; достойність.

Честь – сукупність вищих моральних принципів (положень, правил, засад), якими людина керується у своїй громадській та особистій поведінці.

Честь – це незаплямована репутація, авторитет людини, її чесне ім’я. Честь є професійною (ученого, учня, робітника, учителя), громадською (громадянина, сім’янина), статево-віковою (дівчинки, жінки, хлопчика, чоловіка) та ін. Кажуть, що честь нас вчить солідарності з ближніми, а гідність – відповідальності перед дальніми.

Отже, між поняттями честь і гідність існують певні відмінності. Які саме?

Знайдіть етичну істину в народній моралі.

Як ворона дітей правди навчала

Казка

Рубали ліс. Ворона переносила своїх дітей через річку на другий берег. Несе вона перше вороненя й питає: “Чи ти мене будеш так любити, як я тебе?” Воно їй відказує: “Буду”. Ворона і пустила його у воду.

Те ж сталося й з другим.

Несе вона третє й питає: “Чи будеш ти мене так любити, як я тебе?” А воно й каже: “Ні, мамо, ж я буду мати своїх дітей, то їх любитиму так, як ти мене”.

Ворона й перенесла його на нове місце. А брехунів потопила.

Чи чесними були перше й друге вороненята? Доведіть, що вони виросли б брехунами, негідниками. Що осуджує казка? Якими треба бути з батьками? Ворона – жорстока? Подискутуйте.

Вчить народний досвід.

Чесному всюди честь, хоч і під лавкою.

Краще чесно, як безчесно.

Батьком-матір’ю не хвались, а хвалися честю.

Хай буде бідно, аби гідно.

VІІ. Застосування учнями знань і дій у стандартних умовах з метою засвоєння навичок

Творча робота Придумайте початок розповіді.

Десять доларів

Степан уже збирався зачинити хімчистку. Враз побачив поліційне авто, що зупинилося перед дверима. Появилися два дужі поліцейські. З ними був і той пан.

– Що ж я зробив? – подумав хлопець перелякано.

Ходи з нами, – наказали йому.

Степан почувався, як справжній злочинець. Ніхто не промовив ні слова під час поїздки.

Машина зупинилася. Степан помітив, що це була місцева телевізійна станція. Збентежений хлопець опинився на сцені перед якимись апаратами. Той пан щось хутко говорив, а тоді звернувся до нього:

– Як ти звешся, юначе, і скільки тобі літ?

– Хто, я? Степан. Мені – шістнадцять.

– Скажи, що ти бачив у лівій кишені моєї куртки?

– Я знайшов десять доларів.

– І що ти з ними зробив?

– Як вичистив пляму, то поклади гроші на те саме місце. Тоді пан дуже привітно посміхнувся і промовив:

– Я власник цієї станції, звуся Едвард. Тут маєш чек на сто доларів за твою чесність. Але це ще не все, на цілий рік матимеш за кожну почищену мені річ по десять доларів. Степане, усміхнися. На тебе дивляться тисячі людей (За Л. Душенко).

§ Як ви вважаєте, чи пан навмисне залишив гроші в кишені, чи, може, випадково?

Що переконує нас: хлопець має почуття честі й гідності?

4.Узагальнення вивченого

Василь Симоненко – Кривда (новела)

У Івася немає тата.
Не питайте тільки чому.
Лиш від матері ласку знати
Довелося хлопчині цьому.

Він росте, як і інші діти,
І вистрибує, як усі.
Любить босим прогоготіти
По ранковій колючий росі.

Любить квіти на луках рвати,
Майструвати лука в лозі,
По городу галопом промчати
На обуреній, гнівній козі.

Але в грудях жаринка стука,
Є завітне в Івася одно —
Хоче він, щоб узяв за руку
І повів його тато в кіно.

Ну, нехай би смикнув за вухо,
Хай нагримав би раз чи два, —
Все одно він би тата слухав
І ловив би його слова…

Раз Івась на толоці грався,
Раптом глянув — сусіда йде.
— Ти пустуєш тута, — озвався, —
А тебе дома батько жде…

Біг Івасик, немов на свято,
І вибрикував, як лоша,
І, напевне, була у п’ятах
Пелюсткова його душа.

На порозі закляк винувато,
Але в хаті — мама сама.
— Дядько кажуть, приїхав тато,
Тільки чому ж його нема?..

Раптом стало Івасю стидно,
Раптом хлопець увесь поблід —
Догадався, чому єхидно
Захихикав сусіда вслід.

Він допізна сидів у коноплях,
Мов уперше вступив у гидь,
З оченят, від плачу промоклих,
Рукавом витирав блакить.

А вночі шугнув через грядку,
Де сусідів паркан стирчав,
Вибив шибку одну з рогатки
І додому спати помчав…

Бо ж немає тим іншої кари,
Хто дотепи свої в іржі
Заганяє бездумно в рани,
У болючі рани чужі…

Як ви оцінюєте вчинок сусіда?

Чи потрібно засуджувати хлопчика?

Додатки

Ситуація 1

Наприкінці великої перерви Богданчик йшов мимо їдальні і побачив на

підлозі зім’яті папірці. Він підняв їх, щоб кинути в урну, але побачив, що це

гроші – дві гривні. Богданчик зрадів знахідці, адже мама дала йому сьогодні

тільки 50 копійок, і зайшов до їдальні. Назустріч йому – хлопець із

паралельного класу, що із заплаканими очима запитує, чи не знаходив він дві

гривні, які мама дала йому на обід, а він тільки-но загубив у черзі.

Що можна зробити в цій ситуації:

§ Сказати: „Маша-розтєряша, будеш наступного разу уважнішим”,

і забрати гроші собі, адже тебе ніхто не бачив.

§ Віддати 1 гривню, сказавши, що знайшов біля входу, а другу забрати

собі.

§ Віддати дві гривні, але попросити, щоб хлопець розповів всім, що це

саме ТИ знайшов та віддав гроші.

§ Віддати 2 гривні і сказати „Не плач, ось твої гроші, я знайшов їх біля

їдальні”.

Ситуація 2

Тарас живе з мамою, яка змушена працювати медичною сестрою на

півтори ставки, щоб вистачало грошей на їжу. Нові іграшки йому купують

рідко. Він часто заходить у магазин іграшок, що неподалік його будинку.

Одного разу, коли охоронець відвернувся, Тарас схопив машинку із пультом керування, заховав її під куртку та вибіг із магазину. Він почув позаду крик покупця: „Дивіться, хлопець біжить, може, він щось прихопив!” та кроки охоронника, що побіг за ним.

Що можна зробити в цій ситуації:

§ Бігти якомога скоріше, завернувши за ріг, щоб тебе не наздогнали.

§ Викинути іграшку в урну і йти по вулиці, немов би нічого не сталося.

§ Заховати у кишеню пульт керування (може, ще стане у пригоді),

повернутися до магазину, заплакати та попросити пробачення.

§ Повернутися до магазину, віддати машинку із пультом керування та

попросити пробачення.

Ситуація 3

Олеся йшла додому після занять гуртка, які вона відвідує разом із кращою

подругою Оленкою. Вона зупинилася біля кіоску, де на прилавку побачила

різноманітні заколки, обручі, сережки та каблучки, на які мама їй не давала

грошей. Каблучки лежали у гарній шкатулці і були у формі сердечка, із

червоними та синіми камінчиками. Вона попросила приміряти одну, другу, а потім продавщиця заговорила із жінкою та відвернулася. Несподівано для себе Олеся схопила дві каблучки („можна якраз Оленці нарешті зробити подарунок, і собі залишиться!”) в ліву руку, віддала шкатулку і пішла. Вона йшла вулицею, а серце в неї калатало так голосно, що здавалося, його чують всі люди поряд.

Що можна зробити в цій ситуації:

§ Йти якомога скоріше додому, щоб тебе не наздогнали.

§ Викинути каблучки в урну і піти додому, немов би нічого не сталося.

§ Заховати одну каблучку, повернутися до кіоску та вибачитися,

пояснивши, що взяла випадково.

§ Повернутися до кіоску, віддати каблучки та просити у продавщиці

пробачення.

Ситуація 4

Вчителька доручила Марічці як черговій на перерві зібрати зошити із

творами по літературі. Вона із цікавості заглядала у деякі зошити, що ж там написано. У зошиті Катрусі вона побачила складений вчетверо аркуш, розгорнула та прочитала. Це був лист до Катрусиної подруги у іншому місті, у якому вона розповідала про подробиці відносин між хлопцями і дівчатами у класі, а також про особисту таємницю стосовно її друга.

Що можна зробити в цій ситуації:

§ Покласти листа на місце і нічого нікому не казати.

§ Покласти листа на місце і нічого нікому не казати, а у слушну мить натякнути Катрусі, що знаєш її таємниці.

§ Розповісти однокласникам, що про них пише Катруся своїй подрузі, а, може, почитати їм листа.

§ Вибачитися перед Катрусею за те, що ненавмисне прочитала її особистого листа.

Програми

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

УКРАЇНОЗНАВСТВА ТА ВСЕСВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ

ПРОГРАМА КУРСУ ЗА ВИБОРОМ

УКРАЇНОЗНАВСТВО

5–11 КЛАСИ

Київ

2014

ББК 74.266.35

УДК 371

У 45

Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах

(лист Інституту інноваційних технологій і змісту освіти МОН України

від 03.07.2014 р. № 14.1/12-Г-1058)

Програма курсу за вибором «Українознавство. 5–11 класи» затверджена

Вченою радою Національного науково-дослідного інституту українознавства

та всесвітньої історії МОНмолодьспорту України

(протокол від 14.06.2012 р. № 4)

Керівник авторського колективу П.П. Кононенко

Автори програми:

Кононенко П.П., доктор філологічних наук, професор, академік

Української Академії наук, Академії наук Вищої школи України, Української

Вільної Академії наук у США, Міжнародної слов’янської академії, Української

академії політичних наук, Президент Міжнародної асоціації «Україна і світове

українство».

Касян Л.Г., вчитель української мови, літератури та зарубіжної літератури;

Семенюченко О.В., , прикладний психолог, розробник тренінгів, член

Національної спілки письменників України та Національної спілки кобзарів

України.

©ННДІУВІ, 2014

©Кононенко П.П.,

Касян Л.Г., Семенюченко О.В., 2014

Семенюченко О.В.

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Метою сучасної освіти є всебічний розвиток людини як особистості й найвищої

цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових і фізичних здібностей, виховання

високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого життєвого вибору,

збагачення на цій основі їхнього інтелектуального, творчого, культурного потенціалу,

підвищення освітнього рівня. Освіта в Україні ґрунтується на засадах гуманізму, демократії,

національної свідомості, взаємоповаги між націями і народами.

Світ є цілісним у своїй різноманітності, багатстві проявів. Його осягнення можливе

через пізнання людиною себе, свого роду, народу, інших народів. Українознавство є

системною, інтегративною наукою цілісності, що вивчає українську людину, Україну та

світове українство в часопросторі, його взаємозв’язки з іншими народами. Українознавство

структуроване за концентрами.

Метою й завданням українознавства як навчально-виховного предмета є виховання

патріота, громадянина української держави, свідомого державотворця, творчої особистості,

яка співпрацюватиме зі світом на засадах кооперації, буде здатна реалізувати своє власне

покликання й реалізовувати покликання української нації.

Курс за вибором «Українознавство» є надзвичайно важливим для становлення

світогляду українських школярів, зокрема їхнього ставлення до світу. Знання, вміння та

навички, здобуті в процесі його вивчення є для учнів інструментом, набуття ними

майстерності життя – уміння жити. Українознавство сприяє становленню кожного школяра

як творця – себе, своєї родини, держави, світу.

Концентри українознавства (Україна – етнос; Україна – природа, екологія; Україна –

мова; Україна – культура; Україна – ментальність, доля; Україна – нація, держава; Україна у

міжнародних відносинах; Україна – історична місія) як універсальні сфери життя

конкретизуються змістовими лініями, які реалізуються тематичними блоками.

При структуруванні навчального матеріалу враховано принципи наступності й

послідовності між початковою, основною та старшою школою, передбачено послідовність

вивчення тем від 5-го до 11-го класу, реалізовано міжпредметні зв’язки.

Для кожного класу в програмі вказано загальну кількість годин (усього 35 годин, 1

година на тиждень), години на вивчення кожного з тематичних блоків, уроки узагальнення

матеріалу за темами, уроки повторення та узагальнення навчальних досягнень учнів.

Запропонована кількість годин на вивчення кожної теми є орієнтовною, вчитель може її

змінювати у межах 35 годин річних. Резервний час він може використовувати на власний

розсуд.

Українознавство як шкільний курс за вибором передбачає певні особливості

організації навчально-виховного процесу, використання інтерактивних методів й прийомів,

виконання творчих пізнавальних завдань, аналіз художніх текстів, цікавих фактів від

найдавніших часів до сьогодення.

Оскільки українознавство є наукою самопізнання і самотворення, то навчальновиховний процес має вибудовуватися на засадах партнерства (стосунки «суб’єкт – суб’єкт»),

де вчитель і учень є рівнозначними учасниками взаємодії. Цьому сприятиме рефлексивна

самоорганізація (поєднання в освітньому просторі процесів діяльності та її рефлексії, як

єдиного цілого, з можливістю акцентування уваги на кожній складовій залежно від ситуації

та часового ресурсу) як вчителя, так і учня.

Ефективності сприйняття українознавства як навчально-виховного предмету

сприятиме процес внутрішнього самооцінювання вчителя, учня та їхньої взаємокооперації.

Програма є системною та цілісною, в її в центрі постає людина (учень, вчитель) як

суб’єкт самоосягнення. Матеріал програми концентрично розгортається від людини до світу.

Програма включає і художні твори, які сприяють глибшому осягненню навчальновиховного матеріалу тематичного блоку, актуалізують життєвий досвід. Результатом

опрацювання текстів є те, що учень перебуває в активній позиції, він постає співтворцем

навчально-виховного процесу, набутий ним досвід на уроці стає пережитим і привласненим,

сприяє виробленню ключових компетентностей. Художній твір або окремі уривки можуть

також розглядатися як допоміжні (сервісні, ілюстративні) після вивчення кількох підтем

(уроків, навчальних годин) у межах одного тематичного блоку.

Ознайомлення з прикладами творчості та діяльності історичних постатей передбачає

звернення уваги на окремі епізоди життя визначних діячів, які чітко стосуються теми,

сприяють зацікавленню учнів, але не зводяться до ретельного вивчення біографії. Інформація

про історичні постаті не повинна бути переобтяжена надмірною деталізацією. Вчитель має

спонукати інтерес учнів, залишати простір для їхньої самостійної роботи.

У підготовці до уроків як вчитель, так і учень можуть використовувати різножанрові

джерела, які висвітлюють тему під різними фокусами:

- автобіографії;

- щоденники;

- листи;

- документальні свідчення;

- спогади;

- біографічні нариси;

- наукові дослідження;

- художні твори та ін.

Більшість тем програми містять підтеми, присвячені українській мові. Українська

мова розглядається як феномен, джерело українського духу та натхнення, засадничий чинник

українського характеру, що об’єднує українців у світі, як зв’язуюча ланка між поколіннями,

що характеризує цілісність українського народу.

Програмою передбачено творчу проектну діяльність учнів. Такий прийом сприяє

самовизначенню учнів, розвитку креативності, виробленню навичок планування,

гармонійності розвитку творчої особистості учнів. При творчій проектній діяльності можуть

використовуватися різноманітні засоби: словесні, образотворчі, схеми, таблиці і т. ін.

Українознавство належить до тих предметів шкільного навчально-виховного циклу,

які дозволяють в усій повноті зреалізувати гуманістичні та державницько-патріотичні

домінанти сучасної української освіти як феномена органічно-європейського та автентичнонаціонального. Саме у процесі вивчення цього курсу учні здобувають можливість

усвідомити ту глибинну логіку синтезу, завдяки якій українство, піднісшись до рівня

унікального явища світового цивілізаційного простору, водночас зберігає свою закорінену в

глибинах історії ідентифікаційну самототожність. Самою універсальною природою

органічного розгортання своїх напрямних і концентрів українознавство запрошує кожного у

захоплюючу мандрівку – мандрівку від родинного, родового – до загальнодержавного, від

етнічних пракоренів – до верховіть всеєвропейської, вселюдської культури.

УКРАЇНОЗНАВСТВО

5 клас

(35 год., 1 год. на тиждень)

Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.

Узагальнення за темою – 4 год.

Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.

Резервні – 3 год.

К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

1 ВСТУП

Світ як ціле, його різноманітність.

Україна та українство як цілісні

органічні частини вселюдства.

Українознавство як цілісна системна

наука, що вивчає українську людину,

Україну та світове українство.

Концентри українознавства як

універсальні сфери життя:

1. Україна – етнос;

2. Україна – природа, екологія;

3. Україна – мова;

4. Україна – культура;

5. Україна – ментальність, доля;

6. Україна – нація, держава;

7. Україна у міжнародних відносинах;

8. Україна – історична місія.

Учень

усвідомлює світ як цілісність, Україну

та українство як цілісні органічні

частини вселюдства;

розуміє українознавство як науку, що

вивчає українську людину, Україну та

світове українство;

знає, що таке концентри

українознавства та називає їх.

7 Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ

Людина – частка і ціле природи. Я –

людина. Я – українець.

Життя – дарунок природи та долі, його

циклічність (проявлення-народження,

становлення-зростання, відтворення,

старіння-згасання, смерть, проявленнянародження). Здоров’я – ознака ладу

між людиною і природою.

Діяльність – дія згідно з нормами,

вимогами, обов’язками.

Творчість – творення, за якого

використовуються норми, вимоги,

обов’язки, але вони можуть

змінюватися.

Почування, мислення, воля, воління,

любов як творчі та діяльнісні прояви

людини.

Мова як виразник мого «Я».

Характер та поведінка як вияв мого «Я».

Пізнання себе як необхідність. «Людино,

Учень

усвідомлює, що людина – частка і ціле

природи, що він є людиною, українцем;

висловлює та виявляє ставлення до

того, що життя є дарунком природи та

долі;

розуміє циклічність життя, здоров’я як

ознаку ладу між людиною та природою;

розрізняє творчість та діяльність,

розпізнає творчі та діяльнісні прояви

людини;

виявляє та може усвідомлювати у

творчості та діяльності почування,

мислення, волю, воління, любов;

розуміє, що таке характер та поведінка;

усвідомлює мову, характер та поведінку

як вираження своєї сутності.

Необхідність самопізнання;

пізнай себе». Уривки з твору

Володимира Мономаха «Повчання

дітям».

Я в майбутньому.

моделює образ себе в майбутньому.

1 Узагальнення за темою

4 Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД

Родина – цінність для мене. Роль родини

у моєму становленні. Традиції мого роду.

Неповторність моєї родини.

Мова у моїй родині.

Моя родина у майбутньому.

Учень

усвідомлює цінність родини, її роль у

своєму становленні;

знає традиції свого роду;

виявляє та висловлює ставлення до

своєї родини;

усвідомлює мову родини як рідну мову,

як те, що характеризує родину;

моделює образ своєї родини в

майбутньому.

5 Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД

Я, моя родина, мій народ –

спадкоємність поколінь від

найдавніших часів (палеоліту) до

сьогодення. Речові свідчення

української прадавнини (Королевська

стоянка на Закарпатті, кримські

стоянки, Мізинська стоянка та ін.).

Феномен Кам’яної могили. Спадщина

Трипілля. Від індоєвропейців,

трипільців, антів, слов’ян до сучасних

українців.

Календарно-обрядовий цикл українців

як пам’ять тисячоліть і гарант існування

українського народу в майбутньому.

Від мови прадавнини до сучасної

української мови (петрогліфи Кам’яної

могили, знакова символіка трипільців,

слов’янське письмо та ін.).

Історія мого народу у власних назвах.

Учень

усвідомлює й пояснює спадкоємність

поколінь від найдавніших часів,

взаємозв’язок: «Я – родина – народ»;

знає та називає речові свідчення

української прадавнини;

розуміє феномени Кам’яної могили та

Трипілля;

пояснює, чому календарно-обрядовий

цикл є пам’яттю тисячоліть та гарантом

існування українського народу в

майбутньому, усвідомлює це;

знає витоки сучасної української мови,

історію письма.

знає походження власних назв,

наводить приклади, співставляє факти

та події;

виявляє та висловлює ставлення до

набутків пращурів як до своєї

спадщини.

1 Узагальнення за темою

5 Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА

Від держави Кия до сучасної України.

В. Малик «Князь Кий», билини

київського циклу, літописні оповіді,

легенди та ін.

Учень

розуміє зв’язок між сучасною

державою Україна та

протоукраїнськими державними

утвореннями на її землях;

Влада у прадавніх віруваннях українців

(Сварга, Сварог, Лада, лад, світолад та

ін.). «Велесова книга» про владу.

Ладування (творення ладу) як основа

влади. Київ – місто влади, столиця

України. Перекази про заснування Києва

та інших міст України (Чернігова,

Переяслава, Львова та ін.). Екологія

поселень українців у прадавні часи.

Протоміста трипільської археологічної

культури.

Українські державотворці, їхнє

прагнення до творення ладу. Історичні

постаті.

Моє ставлення до історичного минулого

моєї держави. Що я роблю та буду

робити як господар та громадянин своєї

держави.

усвідомлює ладування як творення

ладу, як основу влади, наводить

приклади;

знає про екологію українських

протоміст;

порівнює давні та сучасні поселення

українців;

називає видатних українських

державотворців;

висловлює ставлення до подій та

постатей;

усвідомлює себе державотворцем

(господарем та громадянином) через

свою діяльність та творчість;

моделює своє майбутнє як

державотворця, виявляє своє ставлення

до цього.

1 Узагальнення за темою

5 Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У

СВІТІ

Географічне та геополітичне

розташування України у світі. Українська

земля як особливе середовище

зародження, становлення та розвитку

українського народу. «Велесова книга»,

Літопис Аскольда про зв’язки

протоукраїнців з чужоземцями. Торгові

шляхи, що проходили через наш край.

Чужинці про Україну.

Україна – об’єкт геополітичних інтересів

інших народів від давнини до сьогодення.

Світове українство. Українська

діаспора (культурні, економічні,

політичні взаємозв’язки та

взаємовпливи).

Міжнародні відносини України –

взаємопроникнення культур. Скіфський

філософ Анахарсіс, Святослав Хоробрий,

Анна Ярославна, Юрій Дрогобич, Іван

Виговський, Ігор Сікорський та ін.

Учень

показує на карті світу Україну;

розуміє, що українська земля є

особливим середовищем зародження,

становлення та розвитку українського

народу.

розповідає про зв’язки протоукраїнців з

чужоземцями, торгові шляхи, що

проходили через українські землі;

знає, що говорили чужинці про його

країну;

усвідомлює, що Україна була і є

об’єктом геополітичних інтересів інших

народів;

розуміє поняття «світове українство»,

«українська діаспора», «міжнародні

відносини»;

пояснює культурні, економічні,

політичні взаємозв’язки та

взаємовпливи;

висловлює ставлення до подій та

постатей.

1 Узагальнення за темою

1 Повторення й узагальнення в кінці року

6 клас

(35 год., 1 год. на тиждень)

Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.

Узагальнення за темою – 4 год.

Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.

Резервні – 3 год.

К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

1 ВСТУП

Українознавство як цілісна системна

наука, що вивчає українську людину,

Україну та світове українство.

Українська людина, Україна та

українство як цілісні органічні частини

вселюдства.

Учень

усвідомлює значущість українознавства

як науки, що вивчає українську людину,

Україну та світове українство;

7 Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ

Я – дитина природи.

Природовідповідність. Українська

людина у світі природи. Краса життя,

календарно-обрядовий цикл як її

відображення. Вплив природи на

людину: здоров’я, характер, мислення і

т. ін. Вплив людини на «здоров’я»

природи.

Особистість, її складники. Становлення

особистості, її розвиток.

Українська мова – головний чинник

існування української національної

особистості. Українські вчені про вплив

мови на особистість (К. Ушинський,

О. Потебня).

Аналіз та оцінка себе як особистості.

Плекання власної особистості.

В. Мономах «Повчання з дітям»

(уривки), В. Стус «Синові», Р. Кіплінг

«Заповідь» (переклад М. Лозинського).

Покликання людини. До чого я

покликаний.

Учень

усвідомлює себе дитиною природи;

розуміє та пояснює, що таке

природовідповідність, краса життя,

помічає її вияви;

усвідомлює, що календарно-обрядовий

цикл є відображенням краси та бачить і

відчуває її;

розповідає про взаємовплив людини та

природи;

розуміє поняття «особистість»;

знає її складники;

усвідомлює вплив мови на особистість;

що українська мова є головним

чинником існування української

національної особистості;

аналізує та оцінює себе як особистість;

усвідомлює необхідність плекання

власної особистості та здійснює це;

розуміє, що таке покликання людини;

звертає увагу на свій внутрішній світ;

запитує себе про своє покликання;

спостерігає і фіксує свої відчуття та

враження.

1 Узагальнення за темою

4 Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД

Я, моя родина, мій рід. Дерево мого роду

як дерево життя (світове дерево).

Відображення ідеї роду в давній

українській міфології.

Учень

усвідомлює дерево свого роду як дерево

життя;

розповідає про ідеї роду, родинності в

давній українській міфології;

Вічні цінності моєї родини та роду. Я

спадкоємець та продовжувач родових

традицій. Людина сильна в єдності зі

своїм родом. Народна мудрість про

родинні та родові цінності, єдність,

цінність родини.

Мудрість у мові мого роду, передача

досвіду поколінь.

Кожна українська родина утворює

цілісність України. Моя родина у

творенні української держави.

Якою я бачу свою родину в

майбутньому.

усвідомлює себе спадкоємцем та

продовжувачем родових традицій;

шанує цінності своєї родини та роду;

наводить приклади української

народної мудрості взагалі та свого роду

зокрема;

усвідомлює родину як цілісність;

розуміє, що кожна родина і його власна

творить українську державу;

моделює образ своєї родини в

майбутньому.

5 Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД

Почуття та відтворення краси моїм

народом. Від меандру мізинського

браслету до пекторалі Товстої Могили,

від трисуття-тризуба до свастя-сваргисвастики як головних символів

українського народу. Символіка

української вишивки та писанки,

орнаментики глиняних виробів, фресок

та мозаїк Софії Київської, книжних

мініатюр як бачення світу українцями.

Традиційні ремесла українців

(ковальство, різьбярство, ювелірне

мистецтво та ін.) як творчість та

господарська діяльність. Прояви

традиційних ремесел у сучасних

технологіях.

Календарно-обрядове коло українців як

святотворення. Ставлення українців до

своїх свят. Свято як явище об’єднання

українського світу (світів Прави, Нави

та Яви). Моє найулюбленіше свято з

календарно-обрядового кола.

Краса рідного слова, пісні. Влучність і

образність української мови у передачі

відчуття та розуміння світу у його

багатоманітних проявах.

Не всі «красиві» слова мудрі, не всі

«мудрі» слова красиві.

Учень

розпізнає вияви краси у витворах

українського народу, розуміє, що вони є

проявом почуття краси українців;

виявляє та називає символи, що містять

сутнісні уявлення українців про

Всесвіт;

називає традиційні ремесла українців,

усвідомлює, що вони є як творчістю, так

і господарською діяльністю;

спостерігає та описує прояви

традиційних ремесел у сучасних

технологіях;

усвідомлює календарно-обрядове коло

як творення свята;

розуміє свято як явище об’єднання

українського світу;

описує процес святкування улюбленого

свята з календарно-обрядового кола;

відчуває красу рідного слова, пісні;

розуміє влучність, образність

української мови;

розрізняє відтінки у значеннях слів,

висловів, послуговується цим.

1 Узагальнення за темою

5 Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА

Цінності української держави: її

громадяни, національні традиції, мова,

територія, природні ресурси, технології

Учень

розуміє цінності української держави;

знає та усвідомлює, що українська мова є

державною мовою України,

та ін.

Українська мова – державна мова

України, державотворчий об’єднуючий

чинник.

Держава твориться перемогами.

Перемога – змога долати перешкоди під

час ладотворення. Звитяжність

українського народу-переможця.

Українське лицарство від найдавніших

часів до сьогодення. Військо в

українській державі. Українські

державотворці, герої-оборонці. Історичні

та легендарні постаті (Кирило

Кожум’яка, Ярослав Мудрий, Іван

Мазепа, Симон Петлюра, Олег Ольжич,

Роман Шухевич, Іван Кожедуб).

«Ми виборюємо своє минуле, бо так

хочеться рідного завтра». Моя

причетність до державотворення.

державотворчим об’єднуючим чинником;

розуміє, що таке перемога,

державотворення;

усвідомлює, що держава твориться

перемогами.

характеризує події, явища, постаті в

українському державотворенні,

висловлює ставлення до них;

усвідомлює свою причетність до

державотворення.

1 Узагальнення за темою

5 Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У

СВІТІ

Міжнародне співробітництво України у

світі. Діяльність Ярослава Мудрого та

Володимира Мономаха.

Військово-дипломатична діяльність

запорізького січового козацтва. Перемоги

козаків у Європі.

Григорій Орлик – маршал Франції.

Києво-Могилянська академія –

міжнародний освітній центр.

Зарубіжні історики, географи,

мандрівники про Україну (Геродот,

Г. Л. де Боплан, П. Алеппський).

Українці – дослідники інших країв:

М. Миклухо-Маклай, М. Пржевальський)

Учень:

знає про міжнародне співробітництво

України у світі.

Наводить приклади.

Порівнює факти і події;

знає про інтерес зарубіжних істориків,

географів, мандрівників до України,

наводить приклади;

називає українців – дослідників інших

країв та розповідає про їхню діяльність.

1 Узагальнення за темою

1 Повторення й узагальнення в кінці року

7 клас

(35 год., 1 год. на тиждень)

Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.

Узагальнення за темою – 4 год.

Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.

Резервні – 3 год.

К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

1 ВСТУП

Українознавство як цілісна системна

наука, що вивчає українську людину,

Україну та світове українство в

часопросторі.

Учень

розуміє що таке часопростір;

пояснює, що таке українська людина,

Україна та світове українство.

7 Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ

Лад у собі, з батьками, з іншими, зі

світом. Кожна людина є діячем та

творцем. Діяльнісне та творче

вираження українського Я.

Питомі риси, притаманні діячу і творцю

України та світу: чуттєвість,

життєрадісність, розумність,

цілеспрямованість, правдивість,

волелюбність, відповідальність, мудрість,

справедливість, чесність, працелюбність,

господарність, доброзичливість,

чемність, гостинність, героїзм,

звитяжність, мужність, товариськість,

побратимство.

Діяння, творення, творіння може бути

як красиве, так і потворне, як корисне,

так і шкідливе.

Я – діяч та творець, відповідальний за

свою діяльність і творчість.

Учень

усвідомлює та творить лад.

Усвідомлює, що кожен є творцем і

діячем;

наводить приклади діяльнісного та

творчого вираження українського Я;

знає і називає риси, притаманні

українському діячу і творцю України та

світу. Виявляє та висловлює ставлення

до цих рис;

усвідомлює, що діяння, творення,

творіння може бути як красиве так і

потворне, як корисне, так і шкідливе,

наводить приклади.

Виявляє себе діячем та творцем.

Відповідає за свою діяльність і

творчість.

1 Узагальнення за темою

3 Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД

Витоки, історія мого роду.

Родина як творчість. Співтворчість та

співпереживання у родині, здатність чути

іншого.

Творчість і діяльність моєї родини, роду.

Календарно-обрядове коло як звичай, як

об’єднання родини в рід, а родів у народ,

як «заклик» до творення, як результат

творчості народу, спонукає до творення.

Учень

цікавиться історією свого роду та знає

її;

усвідомлює родину як творчість,

співтворчість, співпереживання.

Здатний чути іншого;

наводить приклади творчості і

діяльності своєї родини, роду,

висловлює ставлення до цього;

розуміє, що календарно-обрядове коло є

результатом творчості народу, спонукає

до творення, об’єднує родини в рід, а

роди – в народ.

6 Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД

Вплив природних чинників на

Учень

розуміє поняття «світобачення»,

світобачення та світовідчуття народу.

Відтворення природних та світоглядних

особливостей у діяльності та творчості

українців різних регіонів нашої

держави.

Своєрідність архітектури мого краю,

чим вона зумовлена. Регіональні

особливості українського житла та

інтер’єру від минулого до сучасного,

його традиційні риси.

Народне декоративно-ужиткове

мистецтво – вияв творчості українців.

Оберіг. Декоративний розпис, зокрема

Петриківський, гончарство, ткацтво,

килимарство, писанкарство з

дохристиянських часів до сьогодення.

Український одяг. Тяглість традиції.

Оберегові елементи у давньому та

сучасному одязі. Виготовлення одягу як

творчість.

Традиційні українські прикраси від

прадавнини до сьогодення. Їх

призначення. Використання природних

матеріалів у створенні прикрас,

символіка традиційних прикрас.

«світовідчуття», «природні чинники»,

наводить приклади;

усвідомлює, що на світобачення та

світовідчуття народу впливають

природні чинники;

знає, що у діяльності і творчості

українців відображуються світоглядні та

природні особливості тієї чи іншої

місцевості;

розуміє та описує своєрідність

архітектури свого краю;

називає регіональні особливості

українського житла та інтер’єру, його

традиційні риси;

знає, що таке оберіг;

розуміє, що окремі зразки народної

творчості є оберегами;

розрізняє види народного декоративноужиткового мистецтва, називає та

характеризує їх;

розповідає про особливості

українського національного одягу;

розуміє тяглість його традиції; розпізнає

оберегові елементи у давньому та

сучасному одязі;

розповідає про традиційні українські

прикраси, знає їхнє призначення.

1 Узагальнення за темою

5 Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА

Ідея державотворення, вияв її в

українській символіці, геральдиці,

сфрагістиці, нумізматиці.

«Руська правда» Ярослава Мудрого,

«Повчання дітям» Володимира

Мономаха, «Слово о полку Ігоревім»,

українські думи та історичні пісні як

настанови щодо творення власної

державності.

Українська літературна мова як вищий

вияв творчості народу, основа

взаєморозуміння. Діалекти та говірки в

органічній цілісності української мови.

Учень

розуміє, що таке «ідея

державотворення», розпізнає її в різних

виявах;

розуміє настанови щодо творення

власної державності, наводить

приклади;

усвідомлює, що українська літературна

мова є вищим виявом творчості народу,

основою взаємопорозуміння;

розуміє, що діалекти та говірки є

органічною складовою частиною

цілісності української мови;

Іван Котляревський, Тарас Шевченко,

Іван Франко, Леся Українка,

Пантелеймон Куліш, Борис Грінченко –

творці літературної мови, державотворці.

розповідає про творців літературної

мови як державотворців.

1 Узагальнення за темою

5 Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У

СВІТІ

Україна у світовому цивілізаційному

поступі.

Винахід колеса, організація розвиненого

землеробства, протоміста-мегаполіси.

Освіта як природна потреба українського

народу. П. Алеппський про освіту

козацької України, освіченість українців.

Перша європейська конституція Пилипа

Орлика.

Козацькі військово-технічні винаходи:

«полімаран», «чайка», «підводний

човен», «вогненні колеса», «торпеди»,

«літаючий вогонь» та ін.

Українська авіація та космонавтика. Від

М.Кибальчича, Ю.Кондратюка та

І.Сікорського до С.Корольова, А.Люльки,

О.Антонова та Л.Каденюка.

Новітні технології, перший комп’ютер у

континентальній Європі створений в

Україні. Популярні у світі сучасні

українські ігрові програмні продукти

(«Козаки», «Сталкер»).

Учень

розуміє, що таке «цивілізаційний

поступ»;

знає про вагомий внесок України у

світовий цивілізаційний поступ,

здобутки українців у різних сферах

життя, наводить приклади;

виявляє та висловлює своє ставлення;

знає та називає винаходи, постаті

славетних українців різних часів.

1 Узагальнення за темою

1 Повторення й узагальнення в кінці року

8 клас

(35 год., 1 год. на тиждень)

Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.

Узагальнення за темою – 4 год.

Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.

Резервні – 3 год.

К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

1 ВСТУП

Українознавство як цілісна системна

наука, що вивчає українську людину,

Україну та світове українство у

часопросторі.

Предмет, значення українознавства.

Учень

розуміє предмет українознавства;

пояснює його значення.

7 Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ

Любов до себе рівнозначна любові до

інших, любов до інших рівнозначна

любові до себе. Воля, воління (намір

реалізувати волю) як рушій на шляху

самопізнання. Самовиховання,

самодисципліна, самотворення. Воля

врівноважується любов’ю, а любов –

волею. О. Довженко «Воля до життя»,

Дж. Лондон «Воля до життя».

Дружба, симпатія, емпатія.

Взаємовідносини у колективі.

Конкуренція. Кооперація. Лідер як

позиція (функціональне місце). Позиція

лідера передбачає відповідальність за

цілісність колективу.

В. Малик «Слід веде до моря».

Учень

усвідомлює рівнозначність любові до

себе та до інших;

розуміє, що воля і воління (намір

реалізувати волю) є рушіями на шляху

самопізнання. Воля врівноважується

любов’ю, а любов – волею.

Самовиховання, самодисципліна як

необхідні умови самотворення;

розуміє поняття «дружба», «симпатія»,

«емпатія», «лідер»;

знає про різні типи взаємовідносин та

розрізняє їх;

усвідомлює, що таке позиція лідера.

Може входити в цю позицію, має своє

ставлення до неї.

1 Узагальнення за темою

3 Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД

Діалог як основа взаємопорозуміння.

Вербальне та невербальне спілкування.

Я – в родині, моя відповідальність за

взаємопорозуміння в родині.

Моя активна позиція – врівноваження

своїх прав та обов’язків.

Взаємопоміч у родині. Толока – приклад

взаємодопомоги та самоорганізації

українців. Усна народна творчість про

взаємопоміч та спільну працю.

Учень

усвідомлює, що таке

взаємопорозуміння, діалог як його

основу;

розуміє, що спілкування є вербальним

та невербальним.

Відповідає за взаємопорозуміння в

родині та усвідомлює це;

розуміє, що таке активна позиція;

розуміє явище толоки;

наводить зразки усної народної

творчості про взаємопоміч та спільну

працю.

6 Тема 3. МІЙ УКРАЇНСЬКИЙ НАРОД

Український звичай – основа ладування,

правила життя українців, що існують

здавна. Українські традиції та

традиційність як вияви звичаю та

природовідповідної (екологічної)

Учень

розуміє поняття «звичай», «традиція»,

«традиційність»;

усвідомлює, що український звичай є

механізмом ладування, правилами

життя українців;

поведінки, що виявляється у

святкуванні, господарюванні,

харчуванні, оздоровленні, лікуванні та

ін.

Проблеми забруднення (засмічення)

довкілля, погіршення здоров’я

українців – результат порушення

природовідповідної поведінки.

Здатність усього живого до

самоочищення. Критичний рівень

забруднення (засмічення) – смерть

живого.

Корисна та шкідлива їжа з позицій

традиційного харчування українців.

Генно-модифікована продукція, харчові

стабілізатори, ароматизатори,

алкогольні («слабко», «сильно») напої

як фактори ризику.

Щоденне та святкове харчування моєї

родини.

«Екологія» української мови. «Екологія»

власного мовлення (свідоме

використання мовних засобів).

Мистецтво спілкування українців.

Оповідання Г. Тютюнника «Зав’язь».

Ділове та приватне листування кінця

XVIII ст. – початку ХХІ ст. «Дума про

козака Голоту» (кобзарське виконання),

«Лист запорожців турецькому султану»

за Д. Яворницьким.

Моє мовлення як презентація мене.

розуміє, яка поведінка є

природовідповідною;

усвідомлює наслідки порушення

природовідповідної поведінки;

знає українські традиції харчування;

розуміє «екологію» української мови.

Свідомо використовує мовні засоби у

власному мовленні, аналізує його;

знає про мистецтво (характерні

особливості) спілкування українців,

наводить приклади;

розуміє, що мовлення є відображенням

його «Я».

1 Узагальнення за темою

7 Тема 4. МОЯ ДЕРЖАВА – УКРАЇНА

Любов до Батьківщини та до своєї нації.

Патріотизм та націоналізм як чинники

українського державотворення.

Традиції національно-патріотичного

виховання українців у родині. Уривки з

праці Л.Силенка «Мага віра» (розділ 2.

Діти і родичі). О.Бердник романсимфонія «Хто ти?».

Традиція національного патріотичного

виховання княжої та козацької доби.

М.Гоголь «Тарас Бульба»,

А.Чайковський «За сестрою»,

П.Угляренко «Довгий шлях до озер»,

Б.Лепкий «Вадим».

Патріотизм як самовизначення. І.Вільде

Учень

розуміє поняття «патріотизм»,

«націоналізм»;

усвідомлює, що патріотизм та

український націоналізм є необхідними

чинниками творення української

національної держави.

Знає про українські традиції

національно-патріотичного виховання,

характеризує їх, наводить приклади;

називає та порівнює дитячі та юнацькі

національно-патріотичні організації,

визначає їхню роль у процесі

державотворення;

«Повнолітні діти».

Дитячі та юнацькі національнопатріотичні організації: «Сокіл», «Січ»,

«Пласт», «Луг», «Каменярі».

Патріотичні організації

інтернаціонального характеру

(піонерська, комсомольська). Їхній вплив

на процеси українського

державотворення.

Моя любов до України. Вияв моїх

патріотичних та національних почуттів.

виявляє та висловлює свої національнопатріотичні почуття до України.

1 Узагальнення за темою

3 Тема 5. УКРАЇНА ТА УКРАЇНЦІ У

СВІТІ

Спілкування України зі світом.

Українські образи та мотиви у світовому

мистецтві.

Українська тема в музиці М.Глінки,

П.Чайковського, Л. ван Бетховена,

Ф.Шопена та ін.

Український світ у поезіях та епістолярії

Р.-М.Рільке, у спогадах та прозі

А.Чехова, творах В.Короленка.

«Кримські сонети» А.Міцкевича.

«Україна та її історичні пісні»

французького вченого Альфреда Рамбо.

Образ Івана Мазепи у літературних

творах: Ю.Словацького, В.Гюго,

Дж.Г.Байрона, О.Пушкіна, Б.Лепкого,

В.Сосюри.

Українська тема в живописі

В.Маковського. Маєток Качанівка у

творчій біографії митця.

Україна у картинах К.Білокур. П. Пікассо

про її творчість.

Один із засновників кубізму –

О.Архипенко. «Скульпто-живопис» (за

О.Архипенком) як новітній напрям у

світовому образотворчому мистецтві.

Учень

знає про культурний діалог України зі

світом та його наслідки;

розпізнає українські образи та мотиви у

світовому мистецтві. Наводить приклади.

1 Узагальнення за темою

1 Повторення й узагальнення в кінці року

9 клас

(35 год., 1 год. на тиждень)

Усього – 35 год. На тиждень – 1 год.

Узагальнення за темою – 4 год.

Повторення та узагальнення в кінці року – 1 год.

Резервні – 3 год.

К-ть

годин

Зміст навчального матеріалу Державні вимоги до рівня

загальноосвітньої підготовки учнів

1 ВСТУП

Українознавство як цілісна системна

наука, інтегративна навчальна

дисципліна.

Учень

розуміє українознавство як цілісну

системну науку.

7 Тема 1. Я – УКРАЇНЕЦЬ

Воля як воління (намір до дії), і воля як

свобода – життєва стратегія української

особистості.

Свобода від та свобода для.

Розумне серце та сердечний розум як

основа мудрості. Приклади з

українського фольклору. Українська

народна казка про мудру дівчину.

«Сродна праця» як реалізація поклику

особистості. «Сродна праця» – потреба

духу української людини. Щастя –

задоволення потреби духу. Ідея «сродної

праці» в українському фольклорі, у

творах Григорія Сковороди.

Українська держава – гарант реалізації

поклику української людини.

Моя «сродна праця» зараз і в

майбутньому.

Учень

розрізняє та розуміє, що таке воля,

свобода (від і для);

розуміє поняття «стратегія»;

усвідомлює, що є основою мудрості,

наводить приклади;

розуміє, що таке «сродна праця»,

«поклик особистості», відрізняє «працю

сродну» від звичайної роботи;

усвідомлює щастя як задоволення

потреби духу;

знає, що гарантом реалізації поклику

української людини є українська

держава;

усвідомлює, що «сродна праця» є

реалізацією покликання;

виявляє свою «сродну працю» та

виконує її;

планує здійснення «сродної праці» в

майбутньому, аналізує планування.

1 Узагальнення за темою

6 Тема 2. МОЯ РОДИНА, МІЙ РІД

Щастя. Прагнення людини до нього.

Родина – осередок щастя. Творення та

створення родини. Узгодження

траєкторії спільного життєвого шляху.

Людина як цінність (ціль), а не засіб

задоволення потреб іншого.

Взаємоповага, довіра, любов, вдячність

як основа стосунків у родині.

Індивідуальна та спільна

відповідальність за буття своєї родини.

Необхідні умови для створення родини

Учень

розуміє родину як осередок щастя;

усвідомлює, що необхідно для творення,

створення та буття родини,

необхідність здійснення планування

сім’ї;

розуміє призначення та функції матері

та батька у родині;

виявляє та висловлює ставлення щодо

батьківства та материнства;

(фізичні, психічні, духовні, соціальноекономічні). Планування своєї сім’ї.

Виховання у собі почуття материнства,

батьківства. Майстерність бути матір’ю,

батьком. Функції матері та батька у

родині.

Моделі родин. Стереотипи поведінки

членів родини (дія – реакція). І.Багряний

«Тигролови».

Родини Лисенків, Старицьких,

Драгоманових, Косачів, Тобілевичів,

Алчевських, Грінченків та ін. Їхній

внесок в українську державну справу.

розрізняє моделі родин, стереотипи

поведінки її членів. Наводить приклади;

створює

Блог учителя української мови і літератури Ревенок Галини Іванівни

Головна

3.27.2021

Підручники

Зарубіжна література (Ніколенко, Конєва, Орлова) 5 клас

Виховна робота

Програми

Блог учителя української мови і літератури Ревенок Галини Іванівни

Wikipedia